Острів Сан-Симон, в гирлі річки Віго.
Монастирський центр, туга за піратами, місце у фільмі Жуля Верна «Двадцять тисяч льє під водою», лазарет і колонія прокажених, франкістський концтабір, колонія відпочинку, притулок. Це тисячі життів маленького архіпелагу Сан-Сімон, що в гирлі Віго, який рухався в постійній дихотомії між абсолютним зачаруванням незрівнянного середовища та трагічною долею, яку в різні історичні моменти спіткали ці острови. Сьогодні перейменований на Illa do Pensamento, вони прагнуть узгодити своє минуле з майбутнім, позначеним культурою.
Перший погляд на ці два острови – Сан-Симон, найбільший, і Сан-Антон – привертає увагу дике місце з хвилюючою атмосферою, яка скупчена в Paseo Os Buxos, торговий центр, обсаджений деревами купол якому понад півтора століття. Ще кілька століть тому, на початку Середньовіччя, інші дерева спостерігали за прогулянками тамплієрів, які є головними героями перших записів про ці острови, коли **це був монастирський центр для різних релігійних орденів. **
Його ізольоване розташування, а також близькість до важливого монастиря Пойо, Це зробило Сан-Симон улюбленим місцем для ченців, але також і бажаною здобиччю для піратів. Сюди прийшов знаменитий сер Френсіс Дрейк, кривавий пірат для іспанців, відважний герой і сміливий мореплавець для англійців. Дрейк здійснив набіг і пограбував острови не один, а двічі спричинивши пожежу та знищення монастиря.
Минуло майже 20 років, щоб монахи вирішили знову повернутися, відновлюючи зруйновані будівлі. Сувора каплиця Сан-Симона є найстарішою будівлею, яка збереглася на острові, всередині лише зображення святого без обох рук.
На острові Сан-Симон є центр перекладу та аудиторія.
БИТВА І СКАРБИ РАНДЕ
Залишаючи позаду каплицю Сан-Симона та в кінці загадкового Пасео-ос-Буксос, Mirador da Boca da Ría з одним із найпривілейованіших краєвидів на гирло Віго, місце, де в 1702 році відбулася одна з найвідоміших битв у цьому регіоні, яка триває століттями живлення легенд як всередині, так і за межами Галичини: битва під Ранде, в контексті війни за іспанську спадщину.
Перед архіпелагом деякі 40 іспанських і французьких кораблів, навантажених найбільшими скарбами з Америки, зазнали нападу майже півсотнею англійських і голландських кораблів. Менш ніж за десять годин остання перемогла, пограбувавши сусідню Редонделу, а також острів Сан-Сімон. Що стосується скарбу, деякі версії стверджують, що був час його вивантажити, але, за легендами, іспанці вважали за краще потопити кораблі і відправте дорогоцінний вантаж на дно моря, а не здайте його.
Ці історії дійшли до самого Жюль Верн, який обрав цей затонулий скарб як джерело постачання золота, срібла та коштовностей для «Наутілуса», підводний човен його Двадцяти тисяч льє під водою. Такої честі удостоївся а статуя письменника в порту Віго та ще одна статуя самого капітана Немо який охороняє прибуття в Сан-Симон, виходить із води у супроводі двох водолазів, видимий лише тоді, коли це дозволяє відлив.
Деякі фігури, які прибули в цей маленький рай, коли на цьому архіпелазі були найтемніші моменти життя, спочатку як колонія прокажених або колонія прокажених, а згодом як франкістський концтабір.
НАЙЧОРНІША ІСТОРІЯ САН-СІМОНА
Найкращий спосіб наблизитися до цих жахливих спогадів про Сан-Симона — відвідати проспект Теруель і нинішній Інтерпретаційний центр. Останній був старим лазареттом, побудованим на початку 19 століття на острові Сан-Антон, присвяченим зараженим і хворим без лікування. Крім того, він теж встав. той, який сьогодні є аудиторією в Сан-Сімоні, який використовується для карантину навігаторів які хотіли увійти в естуарій, намагаючись таким чином запобігти проказі чи холері, щоб досягти порту Віго. Саме тоді був побудований триарочний міст, який зараз з'єднує два острови. **
Що стосується проспекту Теруель, то це найспокійніший спосіб зануритися в минуле Сан-Симона, оскільки один із найжахливіших концтаборів і таборів смерті режиму Франко. Це поїздка навколо острова його побудували ув'язнені-республіканці, які тут ув'язнювалися. З початком війни полонених з цього району перевели до Сан-Сімон, але після закінчення конфлікту вони почали прибувати. ув'язнені з інших в'язниць в Іспанії, які були здебільшого скупчені в головній будівлі, нинішньому Корпусі. Якщо дух дозволяє, відвідування цвинтаря, де ще куля зберігається в пам'яті стіни про страти, дозволяє отримати уявлення про пережитий тут жах.
Зображення острова Сан-Симон у 1930 році
Коли табір закрили в 1943 р. на короткі періоди він був призначений для відпочинку гвардії Франко – які зазнали морської аварії з 43 смертями і про яких пам’ятає кам’яний хрест, розташований на одному з сусідніх острівців– і в дитячий будинок для дітей моряків. Пізніше Сан-Симон вийшов з ужитку і майже повністю занедбаний на десятиліття.
Бухта Сан-Симон відома вторгненнями Френсіса Дрейка, битвою під Ранде або присутністю нацистської Німеччини навколо вольфраму.
ILLA DO PENSAMENTO
В даний час, після реставрації, проведеної Сесаром Портела в 2003 році для культурного використання, архіпелаг Сан-Симон кілька разів змінював назву, останнім часом як Illa do Pensamento шукає «рефлексії, діалогу та культури». Острів усіяний статуями, зробленими різними художниками, ретельно інтегрований у ландшафт, серед яких виділяється той, присвячений трубадурам Мендіньо, Мартіну Кодаксу та Йохану де Кангасу.
Крім того, у той час, коли слово коронавірус вимовляли лише вірусологи, цей архіпелаг був привілейоване середовище, яке приймало Sinsal, фестиваль з чітким різноманітним, стійким і гендерним покликанням. Не дивно, що цей природний простір тепер охороняється; з одного боку, оскільки він вважається об’єктом культурного інтересу, а з іншого, оскільки він належить до території особливої охорони мережі Natura 2000.
відвідайте сьогодні Сан-Сімон має переважну думку в якому, в кожному з його куточків, його чудовий і прекрасний дикий характер змішується з непоправним історичним слідом.