У Сахарі він був щасливий.
У Плайя-дель-Омбре, на острові Гран-Канарія, є маленька табличка з написом «Куточок Санмао». Тут часто можна побачити схвильованих китайських туристів, які фотографуються. Землякам знадобився час, щоб пізнати і зрозуміти значення тієї скромної дошки. Стільки ж коштувало менеджеру цвинтаря Ла Пальма дізнатися, чому ці гості зі східного кінця планети прибули з проханням могила якогось Хосе Марії, чоловіка з довгою бородою або Гексі, на його китайське ім'я.
«Цей раптовий інтерес здивував усіх. Наразі «маршрут Санмао» вже побудовано на Гран-Канарії та Ла-Пальмі. Вони також йдуть його стопами в Мадриді», - пояснюють вони. Марта Аррібас і Ана Перес де ла Фуенте, режисери документального фільму Санмао: Наречена пустелі, портрет цієї жінки Санмао, літературна та феміністична ікона Китаю та Тайваню, практично невідомий в Іспанії, насправді перекладений лише менше 10 років тому.
Королева пустелі, наречена Канарських островів.
Аррібас і Перес де ла Фуенте також нічого не знали про Санмао, поки подруга, Лорена Мена Керо, племінниця Хосе Марії, не запитала їх одного дня: — Розповісти тобі історію мого дядька та його дружини, китайської письменниці Санмао?
А потім він почав розплутуватися прекрасна історія кохання, пригод і трагедій, яка охоплює період з 1940-х до 1990-х років. Справжня історія, яка захопила нас: про вишукану молоду китаянку з кочовим духом і чесного та сильного іспанського юнака із середнього класу, професійного дайвера, який пропонує їй пригоду життя в пустелі», – кажуть вони. Він показав їм гарне фото двох: «усміхнена молода пара в кафтанах посеред пустелі» це їх зачарувало, і вони вирішили перетворити це на свій наступний фільм, про який «ніхто не розповідав, і який варто було б зробити». «Тому що окрім того, що я живу прекрасною історією кохання, Санмао також був піонером у хроніці подорожей, яка подорожувала по всьому світу, від Європи до Латинської Америки, Азії чи Індії з його свіжим виглядом і оригінальним і прямим стилем», – пояснюють вони.
Режисери відкрили творчість Санмао саме через перший і чи не єдиний твір письменника, перекладений іспанською мовою: Щоденники Сахари, «Хроніки повсякденного життя в пустелі з Хосе Марією Керо, які одразу стали успішними на Тайвані. У них він з великим гумором відтворював культурне зіткнення Сходу та Заходу, і вони говорили про життя в пустелі та своїх сусідів із Сахари», – продовжують вони. Потім вони дісталися до Канарські газети, історії їхнього життя на архіпелазі, куди пара переїхала після Зеленого маршу Сахари і де вони жили до Смертельна аварія, підводне плавання, його пристрасть і робота, Хосе Марія помер. Потім Саньмао повернувся в Тайбей і продовжив подорожувати по світу на самоті.
З Хосе або Хесі, як охрестив його Санмао.
«Мандрівка є частиною мого життя, я люблю їхати. Я не відчуваю, що нікуди належу, я є частиною всіх місць, але я не відчуваю себе частиною жодного з них. Чим більше я подорожую, тим більше відчуваю себе самотнім». Санмао написала, а Лусія Хіменес читає голосом за кадром у документальному фільмі, який зміг розповісти про її життя на основі свідчень родини письменниці (її братів), сім’ї Кверо та спільних друзів під час її перебування в Іспанії, які знали її, коли він уперше приїхав до Мадрид працювати в першому китайському ресторані в столиці або що його сусіди були в його найщасливіший час, в пустелі, живучи в Ель-Аюні, в будинку без номера, де він почав готувати типові рецепти китайського столу з інгредієнтами, які її молодша невістка Естер прислала її з Іспанії.
«Саньмао потрібно було подорожувати, вона вважала себе кочівником, вона сказала: «Мені подобається їхати», — пояснюють режисери. «Цей вільний дух також зробив її жіночою іконою. Санмао зробила те, чого не могли китаянки, у той час, коли навіть подорожі були заборонені. Крім того, вийти заміж за красивого бородатого іспанця здавалося мрією. Він став** вікном в екзотичний і далекий світ**, про який мріяли кілька поколінь».
Історії Санмао не є повністю автобіографічними, вони є своєрідною автофікцією, яка певний час таємно поширювалася на Тайвані та в Китаї, поки не досягла вільної популярності, яка вибухнула у 1980-х роках із поверненням автора. Він з такою екзотикою описував Іспанію, з таким зворушенням говорив про своє кохання, що вони прийшли до думки, що Хосе Марія не справжній. The змови та теорії навколо фігури Саньмао їх було так багато, що вони переслідували її аж до її трагічної смерті (самогубство чи рак, були навіть розмови про вбивство).
У свій перший візит до пустелі.
Їй не допомогли шалена слава і депресивний характер. Подорож була єдиною втечею від неї самої та від світу. "Тільки коли вона подорожувала далеко і вільно, вона відчула, що жива", - написала вона. І читаючи це, багато жінок у її рідній країні відчули ту меланхолійну свободу. Як приємно нарешті дізнатися про неї більше тут і поділитися її любов’ю до життя. «Саньмао була незламною та чутливою жінкою, сповнений світла, але також і тіней, дуже складний", - кажуть Марта та Ана. "І з ореолом таємниці. Ми також знайшли це захоплюючим той міст між Сходом і Заходом, який він збудував із Хосе Марією, без його відома, символ романтичного кохання на іншому кінці світу».
Відкриття його постаті, його літератури та його спадщини також розкриває жінка, яка була «здатна змінити менталітет покоління жінок живіть бажання відкритися світу та подорожувати».
Неспокійний дух, незламна душа.